Вітання з 8 Березня! (facebook.com)
04/01-06/01/2021 року В школі пройшла виставка дитячих поробок «Зимова казка». Вражає: фантазія, талант, майстерність виконання робіт! Всі роботи, які були представлені на виставці, заслуговують похвали. Дякуємо всім здобувачам освіти та їхнім батькам за участь в виставці.
учні 8 класу
дім професійзоомузей
(звучать фанфари, виходять хлопчик і дівчинка у вишиванках з зернятками в руках)
Хлопчик. Я – українець!
Дівчинка. І я – українка!
Хлопчик. В мене зернинка.
Дівчинка. І в мене зернинка.
Хлопчик. Зернятка знань нам дали вчителі.
Щоб ми росли і щасливі були.
Дівчинка. Зерняткам знань прорости допоможем.
Все подолаєм, всіх переможем!
Ведучий 1. Доброго дня всім присутнім сьогодні на нашому шкільному подвір’ї. Україна – це наша рідна земля, рідний край, наша країна зі своєю історією, обрядами, традиціями та звичаями, чарівною піснею і мудрими людьми, мальовничою природою. І сьогодні, в цей прекрасний осінній день вся країна разом відзначає чудове свято – День знань.
Хлопчик. Засвітилися посмішки світлі
Спозаранку у кожній родині.
Школа сяє у морі квітів,
Бо настав цей День знань в Україні.
Дівчинка. Ми чекаєм лінійки початок,
Будем плескать в долоні завзято.
Тож запрошуєм хлопців й дівчаток
На гучне урочисте свято!
Ведучий 2. Дорога шкільна родино, бурхливими оплесками зустрічайте випускників школи – одинадцятий клас, класний керівник – Пісоцька Світлана Миколаївна, та наших новачків – перший клас, класний керівник – Халімон Марія Олексіївна.
(Лунає музика, випускники заводять першокласників)
Ведучий 1. Дорогі школярі! Любі педагоги! Шановні батьки і гості нашого свята! Урочиста лінійка, присвячена святу Першого дзвоника оголошується відкритою!
(звучить Гімн України)
Ведучий 2. А зараз, не порушуючи традицій, ми розпочинаємо наше свято гімном школи-родини «Дивоцвіт».
(звучить гімн школи)
Ведучий 1. Із давніх-давен у пошані і славі.
І служить на благо рідній державі.
Директор наш любий, ми хочем в цей час
Слова у рочисті почути від вас.
Ведучий 2. Слово для привітання надається директору школи – Розлач Оксані Григорівні.
(виступ директора, фанфари на вручення грамот)
Ведучий 2. Сьогодні на нашому святі присутні гості, які від щирого серця бажають привітати вас. Слово надається _______________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(виступи гостей)
Ведучий 1. Слово для проголошення наказу надається заступнику директора школи з навчально-виховної роботи – Андрушко Олександрі Михайлівні.
Ведучий 1. А сьогодні вас вітають учасники колективу «Територія Твого Танцю», хореограф – Ірина Баштан.
(номер танець)
Ведучий 2. А чи помітили ви, які у нас сьогодні гарні, усміхнені, щасливі першокласники? Вони так чекали цього світлого вересневого дня, готувались, старались, адже вони всі знають, що стали дорослими, стали школярами і з гордістю носитимуть звання – першокласник.
Ведучий 1. Уперше стали на шкільний поріг
Такі маленькі, дещо несміливі.
Попереду чека їх сто доріг,
Які відкрила школа їм віднині.
Ведучий 2. Прийшла знайомства радісна пора.
Вони вже школярі, не дітвора.
Цей день вони чекали довгий час.
Увага!!! Слово має перший клас!
(звучить музика, першокласники виходять на сцену)
(вірші першокласників)
Першокласник 1. На лінійці стихли враз
І дорослі, й діти.
Це тому, що перший клас
Буде говорити.
Першокласник 2. Перший раз у перший клас йдуть усі малята.
Зустрічає школа нас на знання багата.
Першокласник 3. Буду вчитись рахувати, гарно літери писати,
І до школи я іду, бо усе я хочу знати.
Першокласник 4. Не дивіться, що маленький,
Зараз я - уже школяр.
Знаю, що шкільне навчання
Відкриває всім Буквар.
Першокласник 5. Перша вчителька – найкраща зустрічає радо нас.
Першокласників чекає гарний і просторий клас.
Першокласник 6. Скоро дзвоник продзвенить і запросить нас до школи.
Гарне свято – свято Знань не забуду я ніколи.
Першокласник 7. Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час.
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.
Першокласник 8. В кожне місто і село
Перше вересня прийшло.
Поскликало всіх дівчат,
Поскликало всіх хлоп’ят
І до школи повело.
Першокласник 9. Іграшки лишились вдома -
Зараз гратися не час!
Ось і стежечка знайома -
Я іду вже в перший клас!
Першокласник 10. Всі нам радо усміхаються,
Вчителька вітає нас.
Адже ми прийшли до школи
Перший раз у перший клас!
Першокласник 11. Яскраве сонечко надворі
Кидає промінці до нас.
Такої радості ніколи
В житті ще не було у нас.
Першокласник 12. Тож радійте, друзі, з нами,
Бо весело нині в нас -
Це сьогодні ми прийшли
Попроситись в перший клас.
Першокласник 13. Всюди квіти у дворі,
Нам дарують букварі.
Перше вересня прийшло,
Нас до школи привело.
Відтепер ми - школярі.
Першокласник 14. Небо чисте, голубе,
Гарно так навколо!
Осінь, як я ждав тебе,
Щоб піти до школи!
Першокласник 15. Як сьогодні не радіти?
Всі раділи, як могли,
Навіть ціни на всі квіти
Теж від радості зросли!
Першокласник 16. Ми - школярики малі,
Діти рідної землі.
Ми прийшли у перший клас,
Бо науки кличуть нас
Першокласник 17. Ми прийшли не лінуватись,
А всього-всього навчатись.
Ну, а пустощі ніколи
Ми не візьмемо до школи.
Першокласник 18. Нас іменинниками звуть,
Вітають з першим днем навчання.
Знайте: малі не підведуть,
Учитись є у нас бажання.
Першокласник 19. Я вчитись хочу дуже – дуже,
Хоч знаю – це нелегка праця.
Та мама трохи допоможе
І дещо пригадає бабця.
Першокласник 20. Хай для нас лунає нині
Дзвоника закличний звук!
Побажайте нам «щасливо!» -
Ми з’їмо граніт наук!
(звучить музика, першокласники стають на місце)
Ведучий 1. День знань – це зустрічі з друзями і вчителями, радість спілкування і навчання. Школа з радістю відчинила свої двері для вас, діти, щоб ви здобували знання, училися долати труднощі, зростали й мужніли. Ми, ваші вчителі, хочемо, щоб ви ставали добрими й мудрими, наповнювали свої серця любов’ю та добротою.
Випускник 1. Всім, хто з двору в ранню пору
Поспішають в перший клас
Ми бажаєм щастя море
Ще й здоров’я про запас.
Випускник 2. Ось і школа, тут і клас
Він давно чекає вас.
І прийшли ви всі сюди
Щоб учитись і рости.
Випускник 3. Любі наші першачки
Ви прийміть дарунки щирі.
Ми бажаєм вам зрости
В злагоді, добрі і мирі.
Ведучий 2. Дорогі наші першокласники, прийміть ці чудові подарунки від своїх наставників – випускників.
(звучить музика, випускники вручають подарунки першокласникам)
Ведучий 1. Запрошуємо Анну Коломієць з піснею «Здрастуй школо!»
(номер)
Ведучий 2. Сьогодні свято не тільки у першокласників. Останній раз зустрічають свято Першого дзвоника учні 11 класу.
Ведучий 1. Шановні випускники! Погляньте на радісні обличчя малюків. Ось так 10 років тому, щасливі і схвильовані, з татами і мамами за руку, ви переступили поріг цієї школи. Для вас вона стала другою домівкою.
Ведучий 2. Нехай останній рік, проведений у стінах рідної школи, буде роком роздумів, копіткої праці, духовного зростання.
Ведучий 1. Вам слово, наші випускники.
(звучить музика, виходять випускники)
Випускник 1. Вересень панує вже довкола,
Наче той художник – чарівник.
Добрий день, моя найкраща школо!
Це для нас — останній в школі рік!
Випускник 2. Рік останній... Осінь золотава,
У житті юнацькім — перший звіт...
Ти — сторінка юності яскрава,
Ти — дитинства незабутній слід.
Випускник 3. Рік останній зустрічає радо
Друзів, що з тобою вчаться теж.
Рік останній — вчителя порада,
Справа — та, що потім обереш.
Випускник 4. Він — фантазій крила кольорові,
Промінь сонця — далечінь ясна,
Перший вірш, освідчення в любові,
Бал останній, випускна весна…
Випускник 5. Рік останній. Перше жовте листя,
Плани і думки на самоті...
Рік останній... Ти, як аркуш чистий, -
Що напишеш, те й пожнеш в житті.
Випускник 6. Рік останній! Ти — надій зірниця,
Ти — мета, що бачиш уві сні.
Рік останній, ти — ще таємниця,
Та, що ми розкриємо самі.
Випускник 7. Ми привели собі на зміну
Маленьких учнів в перший клас
Учіться, любі, на «відмінно»
Ростіть, мужнійте в добрий час
Випускник 8. В первачках себе сьогодні бачим,
Згадуються успіхи й невдачі
Так бувало: вчителі з батьками
Клопоту чимало мали з нами.
Випускник 9. Учнів-першокласників ми дружно
Раді всі зі святом цим вітати.
Раптом у навчанні буде скрутно –
Ми готові вам допомагати.
Випускник 10. Тож берімось за працю у світлу годину.
Ми дитинства завершуєм радісний біг.
Десь чекають вершини на кожну людину,
Коли ми переступимо рідний поріг.
Випускник 11. Пахнуть фарбою класи просторі,
Ой як хочеться нам до книжок.
Ми від лісу, від степу і моря
Всі злетілись на перший дзвінок.
Випускник 12. Вчительці букет підношу я:
Вам спасибі, вчителько моя!!
За безсонні ночі і турботи,
За одвічні вчительські клопоти,
За слова, що піднімають з болю.
За усмішку, за щасливу долю.
Ведучий 2. Шановні вчителі, прийміть ці чудові квіти від учнів нашої школи.
(звучить музика, учні вручають квіти вчителям)
Ведучий 1. Мій перший дзвоник, як душа моя,
Весь світ собі до серця пригортає!
І разом з ним співає вся земля,
І вся земля тебе із ним вітає!
Ведучий 2. Тож нехай лине в школі срібний дзвін,
Про новий рік навчальний сповіщає.
Переплелись і сум, і радість в нім,
Він, наче птах, у небеса злітає!
Ведучий 1. Право дати перший дзвінок у новому навчальному році надається випускнику школи Тополю Костянтину та першокласниці Чеботарьовій Анастасії.
(звучить перший дзвоник)
Ведучий 2. На цьому урочиста лінійка, присвячена святу Першого дзвоника, оголошується закритою.
(звучить Гімн України)
Ведучий 1. У морі барвистому квітів
Лунає симфонія дня,
До школи вертаються діти
На вічну дорогу знання.
Ведучий 2. Співає врочиста година,
І мрії у небо пливуть.
Чекає на вас Україна!
Рушайте сміливіше в путь!
Ведучий 1. Хочеться ще раз усіх привітати з початком нового навчального року. Побажати, щоб цей рік був для вас врожайним на добро, успіхи, щастя і любов. А тепер всіх запрошую на перший урок. Право першими зайти в школу надається випускникам. Запрошуємо до школи учнів 1 класу, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.
(звучить музика, всі заходять до школи)
Мета:виховувати гордість за свій народ, шанобливе ставлення до військових, учасників АТО; зміцнювати почуття патріотизму учнів; формувати у дітей гуманний світогляд, спрямований на недопущення жахів війни; сприяти збереженню пам’яті про тяжкі випробування нашого народу.
Хід заходу
Ведучий 1. Доброго дня, всім присутнім!
Ми знаємо, що нашу країну спіткало не одне лихо, перш ніж вона стала незалежною державою. Щороку ми згадуємо голодомор 1932-1933 років, Другу світову війну, яка залишила глибокі рани на землі України. Втрати, які пережив у воєнні роки український народ, і сьогодні гострим болем відлунюють у серцях наших співвітчизників. Також знаємо про війну в Афганістані, яка тривала 10 років, де за офіційними даними загинуло 2378 українських солдат. Про це ми всі знаємо і пам’ятаємо, згадуємо наших предків, які боролися за свободу України, і вдячні їм за їх любов, відданість, патріотизм.
Ведучий 2. Це все було. Це наша історія. Але сьогодні твориться історія, учасниками якої є ми самі. І від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Від нас залежить, чи Україна і надалі буде незалежною державою, чи буде під владою Росії. Сьогоднішні події в Україні не дають спати кожному свідомому українцю. Знаємо, що на сході нашої держави проходить антитерористична операція, непроголошена війна. Сьогодні, як ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми мали свою Батьківщину. Ми повинні допомагати своїм воїнам, які гинуть від кулі ворога, захищаючи нас і нашу Україну.
Ведучий 1. Болить зранена душа нашої держави. Болять рани наших мужніх воїнів-захисників, котрі захищають єдність нашої країни. Болять серця матерів, наші серця і душі, переживаючи за них – солдатів, які зупиняють терор і сепаратизм. А «Небесна сотня» продовжує поповнюватися іменами загиблих на Донбасі…
Ведучий 2. 16 військовослужбовців Козелецького району загинули під час проведення АТО: Александренко Сергій Миколайович, Бондаренко Володимир Олександрович, Васюк Микола Олександрович, Васюк Олег Олександрович, Грановський Андрій Олександрович, Джужа Руслан Миколайович, Музика Роман Петрович, Олійник Анатолій Анатолійович, Пономаренко Олександр Васильович, Приходько Олександр Валентинович, Рвачов Володимир Ігорович, Савченко Юрій Борисович, Титок Дмитро Миколайович, Тишенко Андрій Іванович, Шелепаєв Олександр Анатолійович, Яжук Микола Петрович.
(Перегляд відео «Герої не вмирають)
Ведучий 1. Прошу вшанувати пам'ять всіх загиблих під час антитерористичної операції хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання. Звучить метроном)
Ведучий 2. Розкрадена, обезкровлена держава не завжди може в достатній мірі допомогти нашій армії та захистити життя військовослужбовців.
Ведучий 1. В ці важки для країни часи українці розгорнули кампанію зі збору коштів на підтримку Збройних сил. Наше місто теж підтримує вояків. Ми -єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою. Будьмо ж гідними великої слави героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: Українська нація народилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крові на чорну українську землю.
Ведучий 2. Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні.І тому мені б хотілося надати слово нашому гостю - учаснику антитерористичної операції -
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(Виступ гостя)
Учень 1. Ну ось і все... час знову вирушати,
Брати чекають, кличе знов війна.
Лиш десять днів... і знов ридає мати...
І голову покрила сивина...
Вона мовчить, присіла біля ганку,
Син підійшов, вклонився до землі...
І знов тяжка розлука на світанку,
Він знов цілує зморшки на чолі...
Він мовить тихо: «Мамо, я вернуся...»
Вона на нього очі підведе:
«Іди, синок, а я тебе діждуся,
Моя молитва горе відведе...»
Учень 2. Маленький син до татка притулився:
«Не йди, прошу, я буду сумувать...
Чому ти йдеш? У чім я провинився?
Клянусь, я більш не буду пустувать...»
Скупа сльоза в очах його з’явилась,
Він сина міцно-міцно пригорнув:
«Рости, синок, щоб мама не журилась
І щоб мене ніколи не забув».
Учень 3. Він ніжно поцілує на прощання
Такі жадані та сумні вуста,
В її очах блищать німі благання,
Та слів нема... лишилась пустота...
Та і не треба слів, від них лиш втома.
Він мусить йти... Якщо не він, то хто?..
Вона ж продовжить жити несвідомо
В перервах між дзвінками із АТО...
(Звучить пісня «Тільки повернись живим...» під кадри з зони АТО)
Ведучий 1. Щодня, щогодини проходять криваві бої на Сході України. Тисячі мужніх чоловіків та юнаків захищають нашу землю, бережуть наш спокійний сон. І навіть зараз, в цю хвилину, тисячі воїнів піддіють своє життя небезпеці, щоб зберегти Україну в цілісності. Серед таких мужніх воїнів є і наші з вами земляки, хлопці з Козельця, учні нашої школи. І сьогодні ми не можемо про них не згадати. Адже вони були простими козельчанами, а стали Героями України.
(Відео «Захисники Козелеччини)
Ведучий 2. Наш урок підходить до закінчення. Дозвольте мені від імені всіх присутніх подякувати нашому гостю за те, що він знайшов час відвідати наш заклад, за те, що він, як і тисячі воїнів робить все, щоб у наших домівках був мир. Земний вам уклін!
(Фінальна пісня «Боже, я молюсь за Україну», діти вручають всім голуби миру)
http://ok.ru/video/6715737523 - відео "Захисники Козелеччини"
https://www.youtube.com/watch?v=SgzEwi9dk5s - "Боже, я молюсь за Україну"
Ведучий.
Кужіль зажури хмаринами небо пряде,
Шлях до родини і дому тривав цілу вічність.
Він так чекав цей щасливий і радісний день,
Справдились думи і мрії його чоловічі.
Став на коліна, майбутнє своє притулив,
Запах відчув білуватого шовку волосся…
Смерть на війні, що не раз загравала із ним,
Ще й молитвами доньки обійти удалося.
Потом і пилом зчорнілим пропах камуфляж.
Губи обвітрені. Шепіт придушений: «Мила!
Світе єдиний, кровиночко, сонечко, я
Знову з тобою, як ти мене, доню, просила».
І розступилися люди, і гамір, і час,
Як пригорнулась до тата єдина дитина…
Господи Боже! Помилуй і зглянься на нас,
Перед Тобою в молитві стоїть Україна.
Ведучий. Сьогодні ми будемо говорити про мужність. І кожен розуміє це слово по-своєму. В тлумачному словнику записано: “Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка, відвага, сміливість”. І вже сьогодні, кожного дня сторінки історії нашої держави заповнюються новими подвигами, новими зверешеннями наших мужніх хлопців, які сміливо боронять кордони на Сході України. Зараз нашій державі як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою, хороброю та рішучою. На цілісність нашої держави посягнули вороги, і багато наших земляків з честю воюють на сході з терористами та сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави.
Учень. Синочки! Брати! Татусі і кохані!
Улюблені, рідні, єдині!
Ви долею й Богом на захист обрані
святих рубежів України.
Учениця. Ви – мужні, відважні. Ви – воїнство, сила,
пишатись нам вами довічно!
За матір, дружину, маленького сина
на смерть стоїте героїчно!
Учень. Ми знаєм, як важко... Герой із вас – кожен,
бо ворог – підступніший звіра,
та віримо, знаємо: Бог нам поможе,
бо правда за нами і віра.
Учениця. Нема в нас байдужих. В пориві єдинім
вслухається люд весь в новини.
І молить, благає вся наша країна:
"Рідненькі! Верніться живими!"
Учень. Вся церква – ота, що завжди була НАША
від НАШИХ князів і донині –
за ваше життя, неушкодженість вашу
в молитвах схиляє коліна.
Учениця. Борітеся, славні! Хай Божа підмога
життя вбереже вам і сили!
Ви – наші ГЕРОЇ! Близька перемога!
Скоріш повертайтесь живими!
(перегляд відео ролика)
Учениця. Мій рідний солдате, до мене всміхнися!
Народ ти рятуєш з неволі.
У рідну домівку скоріш повернися
Пізнай вже солодшої долі!
Твоя боротьба за людей і за вірність
Ніколи не буде забута!
Ти вартий не просто медалі за гідність,
Ти вартий життя це відчути!
Відчути кохання, подяку та щастя,
Побачити як я вклонюся.
Вклонюся тобі, що за мене віддався
В бою. Я за тебе молюся!
Учениця. Мій рідний солдате, тебе я не знаю
І ти мене навіть не бачив.
Та все ж тебе серцем, повір, відчуваю
Мене ти частина неначе.
Наш мужній солдате, тебе не покинем,
Бо вдячна тобі вся родина!
Ти знай, лиш поклич ми одразу прилинем
У будь-яку тяжку хвилину!
Ведучий. За наших героїв, за наших мужніх хлопців хвилюється вся країна. Та найтяжне їхнім матерям. Вони виростили хоробрих синів, справжніх патріотів, що ціною власного життя рятують свою країну, не коряться під натиском ворожих сил. Діти завжди в серці матері, а мати – завжди в серці дитини.
Мамо, мам... я воюю тут,
Чую вибухи, бачу дим,
Я тебе кохаю мамо дуже.
Я так не хочу помирать молодим.
Мамо, ти все, що треба для спокою,
Щоб твоя рука, в моїй руці
Я знаю... ти ждеш додому свого сокола,
Але не пускають нас вороги.
Мамо, ще вчора... я був живий.
Вставав я рано вранці чистив зброю,
Ну а потім знову в бій,
Прикривать від куль Батьківщину собою.
Мам, а сьогодні мене не стало.
Куля снайперська шалена,
Серце биться перестало.
Ангели навкого й білі хмари.
Мамо, не плачте, рідна моя ненько,
Люди в формі скоро всі підуть,
Сховають танки, автомати, пушки,
Й побачуть, що добрі люди тут живуть.
(перегляд презентації)
Ведучий. Щодня наші воїни борються за життя, і дай Боже, щоб перестала проливатися їх кров. Але багато з них повернулись додому, не чуючи плачу матері та не бачачи скорботи батька.
Стоїмо на колінах,
Віддаючи пошану,
Ясний сокіл загинув!
Із труни не повстане,
Пригорнути щоб неньку,
Геть від горя зчорнілу...
А вона вся сивенька
Палко Бога молила,
Щоб вернувся синочок,
Щоб живий і здоровий!
Але плаче струмочок,
Вічно спить чорнобровий…
Скільки хлопців загине
За свою Батьківщину?
Їхні душі – перлини
Захистять Україну…
Вшануємо хвилиною мовчання всіх солдат, що загинули захищаючи кордони України.
(звучить метроном, хвилина мовчання)
Ведучий. Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Ведучий. І в чому ж сила нашого народу? А сила в правді, і в кого її більше, той і сильніший. А правда була і завжди буде на нашому боці, і жодна ворожа сила не зможе нас поставити на коліна.
Безліч раз Україну намагались захопити, знищити, та не вдалось цього нікому. І цього разу не покориться Україна загарбникам, не віддасть свою землю, вистоїть в нелегкій боротьбі, адже таких мужніх та сміливих людей, як в Україні немає ніде, такої сили духу не зустрінеш в жодній країні.
І щоб підняти дух українській армії наші діти підготували невеличкі подарунки та листи воїнам і хочуть передати їх вам.
(діти вручають подарунки під музику)
Ведучий. Україна багата на традиції. У нас прийнято зустрічати дорогих гостей хлібом-сіллю. А сьогодні ми проводжаємо вас з хлібом, бажаємо вам щасливої, мирної дороги. І найбільше наше побажання – Поверніться живими!!!
(під музику «Пісня про рушник» вручають хліб солдатам)
Ведучий. Любі наші гості, ми надзвичайно вдячні, що ви сьогодні змогли приїхати до нас та продемонструвати справжню чоловічу мужність та гідність. Ми бутемо чекати на вас знову, і нехай це буде якнайшвидше.
https://www.youtube.com/watch?t=7&v=0Oa5_Ij38NQ - відео до уроку